Мексика геологічна карта корисні копалини. Нафта і газ

Корисні копалини

Мексика – країна, багата паливними та мінеральними корисними копалинами.

Зауваження 1

У країні ведеться активний видобуток нафти. Це одна з найбільших держав з видобутку нафти, вона займає сьоме місце у світі та третє місце у Західній півкулі.

До основних нафтових родовищ нафти належать:

  1. Кантарел. Супергігантське родовище, розташоване в затоці Кампече. Комплекс включає кілька родовищ: Чак, Нооч, Акаль, Куц, Іксток, Сіїл. Запаси нафти оцінюються 5,7 млрд. тонн.
  2. Ноксалу. Знаходиться на шельфі Мексиканської затоки за сто кілометрів від штату Веракруса. Глибина залягання нафти – близько 1 км. Початкові запаси нафти оцінюються 1,6 млрд. тонн.
  3. Чиконтепек. Супергігантське родовище, розташоване на східному узбережжі Мексики. Загальні запаси нафти оцінюються у 2,6 млрд. тонн, природного газу – 1,1 трлн. куб. м.

Найважливішим ресурсом є газ. Загальні запаси газу становлять понад 13 трлн. куб. футів. Природний газ видобувають у тих регіонах, як і нафту. Основні родовища газу знаходяться на півночі та півдні країни (близько 60% всього обсягу), решта 40% припадає на затоку Кампече.

На території держави розташовані найбільші родовища корисних копалин. Основний видобуток ведеться у чотирьох штатах:

  • Сонора. Лідирує з видобутку золота, графіту, волластоніту, міді, молібдену. Важливе значення має видобуток кам'яного вугілля, заліза, вісмуту, целестину та срібла.
  • Сакатекас. Видобуток золота, срібла, міді, цинку, заліза, ртуті, олова.
  • Чіуауа. Ведеться видобуток золота, срібла, ртуті, урану, свинцево-цинкових руд.
  • Пуебла. Розроблено родовища срібла, золота, міді, заліза, свинцю. Є мінеральні та термальні джерела.

У північно-західних районах Мексики ведеться видобуток міді (родовища Кананея, Карідад, Марикита, Мільпійас), у північно-східних – кам'яного вугілля. На заході виявлено запаси золота (Ель Саузал, Окампо, Долорес, Мулатос), срібла (Фреснілло), свинцю та цинку (Чаркас, Ла Негра, Зімапан). Тихоокеанське узбережжя багате на поклади заліза (Лас Трухас, Лас Енкінас, Піна Колорада, Акуїла). Найбільшим родовищем марганцю у Північній Америці є Моланго.

Через штати Оахаха та Герреро проходить золотоносний пояс (родовища Сіро Лімон, Філос, Іксуатлан).

Примітка 2

Мексика займає лідируючі положення у світі за запасами золота, срібла, міді, молібдену, цинку.

Водні ресурси

На території Мексики протікає близько 150 річок різного розміру, більшість яких впадає в Тихий океан, а решта – у Карибське море та Мексиканську затоку. Близько 80% стоку формується за рахунок 39 річок, басейни яких займають 58% материкових територій країни. Розподіл водних ресурсів країною нерівномірно.

Більшість річок розташована у південно-східних районах країни. 65% стоку формується найбільшими річками: Пануко, Коацакоалькос, Папалоапан, Гріхальва-Усумасинта, Бальсас, Тонала та Сантьяго. Загальна площа водозбору цих річок становить 22% від території Мексики. Центральні та північні райони країни мають доступ менш як до 10% усіх водних ресурсів.

На південний схід від Гвадалахари знаходиться найбільше озеро країни - Чапала. До великих озер також належать озера: Кіцео, Пацкуаро, Юріріа, Катемако, Текескітенго, Набір Карільйо.

Важливу роль відіграють підземні води, що становлять 64% загального водопостачання.

Примітка 3

Характерна особливість Мексики (півострів Юкатан) – наявність сінотів, природних колодязів, що утворилися при розмиванні вапнякової породи опадами.

Ґрунти. Рослинний та тваринний світ

Наявність ґрунтового розмаїття Мексики зумовлено особливостями рельєфу.

На півночі та північному заході країни знаходяться пустелі Сонора та Чіуауа. Тут переважають примітивні сіроземи. На більш зволожених територіях зустрічаються сіроземи, каштанові та сіро-коричневі ґрунти, більш придатні для землеробства. На таких ґрунтах виростають: креозотовий кущ, мімозові та акації, кактуси, агави, седуми, юкки, дазиліріони. Характерна особливість – чапараль, субтропічна твердолистна чагарникова рослинність.

У північних районах Мексиканського плоскогір'я спостерігається вторинний центр освіти та розселення кактусової рослинності. Кактусова суккулентна пустеля займає північ Мексиканського плоскогір'я, плато Сонори та півострів Каліфорнія. Кактус налічується до 500 видів. Характерні цереуси – гігантські кактуси заввишки до 20 метрів.

У вологих південних територіях Центральної Меси поширені родючі коричнево-червоні, червоно-бурі, червонувато-чорні ґрунти. Місцеве населення вирощує томати, кукурудзу, бобові, арахіс, кунжут та інші культури. Раніше тут панували хвойно-жорсткі ліси.

Навколо плоскогір'я на гірських хребтах ростуть хвойні та змішані ліси субтропічного типу. До висоти 1200-1400 метрів звичайні дубові низькорослі ліси, що складаються головним чином із вічнозелених видів. На висоті 1700 м і більше панують сосни. До рівня 4000 метрів у хвойних лісах ростуть кипариси, ялиці, довгохвойна сосна Монтесуми. На конусах вулканів, вище за ліси переважають альпійські луки.

1. Природа Мексики. Кактус Мексиканський. Автор24 - інтернет-біржа студентських робіт

Найкраще збереглися лісові масиви на рівнинах і в горах Юкатана, розташованого на схід від Теуантелекського перешийка.

У гірських лісах мешкають рись, чорний ведмідь. У південних рідкісних лісах і лісах в основному зустрічаються нетропічні тварини: ягуари, мавпи, мурахоїди, тапіри, сумчастий опосум, дикобрази і єноти, какоміцлі, багато рептилій - змій, отрут, черепах, ігуан. Кактусові та колючі чагарники північних районів країни є чудовим притулком для лугових собачок, диких кішок, зайців, кенгурових щурів та інших гризунів. Іноді зустрічаються койоти, вовки, пуми, водяться антилопи-вилороги та кабани.

Багата орнітофауна: папуги, колібрі, тукани, грифи, зонтичний птах та ін.

Все узбережжя рясніє лангустами, креветками, устрицями та крабами. Серед риб в основному можна зустріти сардин та тунця.

Мексика займає вигідне географічне положення, перебуваючи між двома океанами. На півночі вона має протяжну (понад 3 тис. км) сухопутний кордон із США.

Природні умови та ресурси Мексики

Корисні копалини присвячені Тихоокеанському рудному поясу (родовища поліметалевих і мідних руд, ртуті). Мексика – найбільший експортер срібла, свинцю, цинку. Значні ресурси золота та урану. Найціннішою мінеральною сировиною країни є нафта та природний газ (південні штати та шельф Мексиканської затоки).

На більшій частині території Мексики клімат посушливий. (У яких кліматичних поясах розташована Мексика?) Внутрішні райони країни, де проживає переважна більшість населення і зосереджена господарську діяльність, відчувають постійний дефіцит води.

Важливою рисою Мексики є виняткове багатство флори. (У яких природних зонах розташована Мексика?) Тільки кактусів налічується близько 500 видів, а агав – понад 100. На узбережжі Мексиканської затоки збереглися пишні тропічні ліси.

Населення Мексики

Більшість населення країни становлять метиси, які говорять іспанською мовою і сповідують католицизм.

Основна частина представників корінного населення – індіанців – зосереджена у південних штатах. Найбільші народності – ацтеки, майя, сапотеки, тараски. Серед індіанського населення поширені місцеві мови.

Для Мексики характерні високі темпи природного приросту населення. Народжуваність становить 20 ‰, а смертність становить 5 ‰. Це дозволяє Мексиці залишатись однією з «молодих» країн світу. Близько 30% жителів країни – діти до 15 років.

Більшість населення проживає у центральних штатах. Майже 70% мешканців зосереджено на Мексиканському нагір'ї та проживає на висоті понад 1000 м над рівнем моря. Особливо виділяється район Мехіко, де сформувалася московська агломерація. Агломерація Мехіко, яка налічує 21 млн осіб, - одна з найбільших у світі. Великі міста країни – Гвадалахара, Пуебла, Монтеррей.

У містах проживає 77% її населення. Сільські поселення утворюють великі скупчення, відокремлені друг від друга великими безлюдними просторами. Міста, розташовані вздовж кордону США, тісно пов'язані з економікою сусідньої держави.

Промисловість Мексики

Мексика за вартістю ВВП трохи поступається, а за обсягом ВВП на душу населення знаходиться на одному рівні з Польщею, ПАР, Естонією. Основу енергетики становлять нафту та природний газ. Більшість електроенергії виробляється на ТЕС. На промисловій основі діють геотермальні та сонячні станції. Країна має багатогалузеву промисловість, що базується на багатій сировинній базі і великих резервах дешевої робочої сили. Головні галузі - нафтопереробна та нафтохімічна, машинобудування та металургія. Великі нафтопереробні центри сформувалися узбережжя Мексиканської затоки.

Машинобудування – друга за значимістю галузь важкої промисловості після нафтохімічної. Виділяється автомобілебудування, у якому панують іноземні компанії. Виготовляється залізничний рухомий склад, сільськогосподарська техніка. Мексика входить до числа провідних світових виробників верстатів та обладнання.

Специфічне явище в мексиканській промисловості - розташовані на півночі країни «макіладорас» - підприємства для експортної переробки напівфабрикатів зі США (збирання вузлів автомобілів, електропобутової техніки, електроніки, меблів; пошиття взуття та одягу). Сільське господарство. Здебільшого території Мексики природні умови несприятливі ведення сільського господарства. Близько 40% території займають пустелі та напівпустелі, ще стільки ж - гори та ліси. Провідна галузь сільського господарства – рослинництво. Кукурудза та квасоля є головними продовольчими культурами. Вирощують пшеницю, цукрову тростину, тропічні фрукти (цитрусові, манго, ананаси, папайю), каву. Тваринництво представлене в основному розведенням великої рогатої худоби м'ясного спрямування. У прибережних районах набуло розвитку рибальство.

Транспорт Мексика

Основну роль перевезеннях вантажів і пасажирів грає автомобільний транспорт (північна і центральна частини країни). Головні залізничні магістралі перетинають країну з півночі на південь та пов'язують міста Мексики зі США. Мексика знаходиться на перехресті повітряних шляхів із Північної до Південної півкулі. Густа мережа нафто- та газопроводів з'єднує місця видобутку з центрами переробки та споживання.

Для Мексики характерні висока народжуваність та низька смертність населення. Завдяки високим темпам приросту населення Мексика входить до «наймолодших» країн світу. Промисловість країни характеризується багатогалузевою структурою та значними масштабами виробництва різних видів продукції. Провідною галуззю сільського господарства є рослинництво. У зовнішньоекономічних зв'язках країни значної ролі грає міжнародний туризм.

Надіслати свою гарну роботу до бази знань просто. Використовуйте форму нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань у своєму навчанні та роботі, будуть вам дуже вдячні.

Розміщено на http://www.allbest.ru/

Інститут Економіки та Культури

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни " Туристичні ресурси"

тема" Туристичні ресурси Мексики"

Роботу виконала: Смирнова О.С.

Студентка 5 курсу група ТМ-08з

Москва 2013

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Характерні риси розвитку Мексики

1.1 Географічна характеристика та природні ресурси Мексики

1.2 Історичні умови розвитку

1.3 Соціально-економічні та культурні умови розвитку туризму в Мексиці

Розділ 2. Оцінка сучасного стану перспектив розвитку туризму у Мексиці

2.1 Аналіз основних туристичних центрів

2.2 Перспективи розвитку в'їзного туризму

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

В даний час увага світової спільноти привернена бурхливим розвитком Азії, Африки та Латинської Америки. У Латинській Америці лідерами розвитку туризму є Аргентина, Бразилія і Мексика.

Туризм є дуже розвиненою областю Мексики, чому сприяють географічні та природні умови, культурна спадщина, розвинена інфраструктура. За наявністю об'єктів, включених до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, Мексика посідає 7 місце та 29-е місце за природними ресурсами. Маючи хороший туристичний потенціал, Мексика поки що займає 49 місце у світі з туристичної конкурентоспроможності.

Виходячи з цього, мета курсової роботи – розглянути туристичні ресурси Мексики.

Відповідно до мети вирішуються такі завдання:

Охарактеризувати географічні, історико-культурні, природні та соціально-економічні умови розвитку туризму в Мексиці;

Оцінити сучасний стан та перспективи розвитку туризму в Мексиці;

Проаналізувати основні туристичні центри Мексики.

Об'єкт дослідження – Мексика як туристичний об'єкт.

Предмет – туристичні ресурси Мексики.

При написанні курсової роботи було використано такі методи дослідження: історичний, монографічний, діалектичний та інші

Теоретичною та методологічною базою дослідження є праці Косолапова О.Б., Бутова В.І., Самойленко О.О., Романова О.О. та інших.

Якщо Романов А.А. у своїй книзі розглядав географію туризму по регіонах, описував їх переваги та недоліки. То Самойленко О.О. побудував своє дослідження з видів туризму й у вигляді описував країни, у яких розвинений певний вид туризму.

ГЛАВА 1.Характерні риси розвитку Мексики

1.1 Географічна характеристика та природні ресурси Мексікі

Мексика розташована на півдні Північної Америки і займає більшу частину Середньої Америки. На півночі Мексика межує зі США (а саме зі штатами Каліфорнія, Арізона, Нью-Мексико та Техас), довжина кордону 3141 км. На схід від міста Сьюдад-Хуарес до Мексиканської затоки кордон проходить звивистою річкою Ріо-Гранде.

З заходу та півдня Мексику омиває Тихий океан, а зі сходу – Мексиканська затока та Карибське море. На південному сході Мексика межує із Гватемалою (871 км) та Белізом (251 км). Мексика є північною частиною Латинської Америки. Більшу частину Мексики займає Мексиканське нагір'я з окраїнними хребтами Східна Сьєрра-Мадре (4054 м), Західна Сьєрра-Мадре (3150 м) та Поперечна Вулканічна Сьєрра (діючі вулкани - Орісаба, 5700 м, Попокатепетль, 54). На північному заході гористий острів Каліфорнія, на півдні - гірська обл. Чьяпас і Південна Сьєрра-Мадре, на південному сході - низовинний півострів Юкатан.

Загальна площа Мексики становить 1 972 550 кмІ, у тому числі близько 6 тис. кмІ островів у Тихому океані (включаючи острів Гуадалупе та архіпелаг Ревілья-Хіхедо), Мексиканській затоці, Карибському морі та Каліфорнійській затоці. За площею території Мексика посідає 14 місце у світі.

Більшість території Мексики характерні тропічний чи субтропічний клімат. Гірський рельєф, що домінує в Мексиці, визначив мозаїчну різноманітність кліматичних зон. Залежно від висоти, прийнято виділяти три основні типи кліматичних поясів: спекотний, помірний та холодний. Спекотний пояс поширений на узбережжі, і продовжується до висоти 600 метрів над рівнем моря. За ним, до висоти 1800 метрів, слідує помірний клімат; а ще простягається «холодна земля», що досягає снігового кордону - близько 4000 метрів.

Посушливий субтропічний клімат переважає на півночі країни, що продовжується від Мексиканської затоки до Тихого океану, і захоплює частину південного нагір'я. Далі на південь клімат стає вологим та спекотним, особливо в районі узбережжя Каліфорнійської затоки. Переважна більшість опадів випадає у літні місяці, зими зазвичай сухі. Як було зазначено, кліматичні пояси в Мексиці зонуються залежно від перепадів висот, й у деяких їх характерні великі коливання температур. Наприклад, у Північній Месі температура коливається від +45 градусів влітку до -20 градусів взимку (в основному, у високогірній місцевості). Однак на більшій території Мексики амплітуди середньорічних температур невеликі, і становлять близько 10 градусів.

Середньорічна температура на основних курортах Мексики варіюється від +25 до +35 градусів, залежно від пори року. Взимку на основній території Мексики, розташованій на висоті до 1600 метрів над рівнем моря, температура рідко опускається нижче +16 градусів. Дощовий сезон розпочинається у червні, і триває чотири місяці, включаючи вересень. Найбільше опадів випадає Півдні країни, у районі прибережних низовин, що часто призводить до затоплень цих районів.

Рослинність Мексики багата та різноманітна. У Мексиці яскраво виражений контраст між напівпустельною рослинністю посушливої ​​північної частини країни та тропічною рослинністю вологого півдня. Північна Мексика - батьківщина посухостійких рослин: кактусів та агав. Лише кактусів у Мексиці налічується 500 видів і до 140 видів агав. З деяких видів агав мексиканці готують страви, роблять слабкий хмільний напій кульці і міцніші - текілу та мескаль. З м'ясистого листя деяких видів агав, що росте переважно на Юкатані, отримують міцне волокно, що йде на виробництво канатів, мотузок і шпагату. Уся північ Мексики покрита степовою та напівпустельною рослинністю. Крім кактусів та агав там зустрічаються також юкки, опунції, акації, мімози та ін.

Тваринний світ Мексики включає представників північноамериканської та американської фауни. З представників північноамериканської фауни в Мексиці зустрічаються пума, видра, куниця, американський луговий вовк - койот, буйвол, антилопа - вилорог, сумчастий щур - опосум, дикий баран і кабан. Вони водяться переважно в гірських лісах та на напівпустельному нагір'ї північної частини Мексики. З представників американської фауни в лісах тропічної зони Мексики живуть ягуар, лінивець, броненосець, єнот, мурахоїд, кажан та ін. Центральноамериканські тварини представлені дикобразом і тапіром. У водах морського узбережжя мешкають черепахи (тут мешкають 7 з 8 видів черепах) та акули, а в лагунах крокодили. У сирих місцях водяться жаби та саламандри. Мексика рясніє різними видами ящірок і змій. Повсюдно країни поширені скорпіони.

мексика туризм центри

1.2 Історичні умови розвитку країни

Розкопки в Тепеспане, зроблені в 1947, та інших місцях свідчать, що сліди перебування людини біля Мексики ставляться щонайменше до XX тисячоліттю е. У середині I тисячоліття до н. у Центральній та Південній Мексиці стали складатися осілі культури.

Давня мексиканська культура ольмеків процвітала у 12-5 ст. е., з центрами Ла-Венте, Трес-Сапотес і Серро-де-лас-Месас на території нинішніх штатів Веракрус, Табаско та Герреро. Культура ольмеків справила значний вплив формування пізніших класичних цивілізацій Мексики, процвітали в 4-9 ст. н.е.: на культури Теотіуакана у центральній долині Анауак; сапотеків в Оахаку та Теуантепеці з центром Монте-Альбан; тотонаків на території сучасного штату Веракрус із центром в Ель-Тахіні та високорозвиненої цивілізації майя, що склалася в Південній Мексиці та в Гватемалі. Досягнення майя включають складну релігійно-міфологічну систему, ієрогліфічний лист, величну архітектуру, вишукану скульптуру і витончене декоративно-ужиткове мистецтво, великі пізнання в математиці та астрономії та точний календар.

Ці класичні цивілізації розпалися приблизно одночасно. Виняток становлять юкатанські майя, культура яких проіснувала до іспанського завоювання. У 8 ст. н.е. до Центральної Мексики вторглися завойовники з півночі, тольтеки. У 9-10 ст. вони створили велику державу зі столицею Толлан, або Тольян (сучасна Тула), і підкорили країну майя. На території Юкатану склалася майя-тольтекська держава, столицею якої у 11 ст. стала Чичен-Іца, а після її руйнування у 12 ст. - Майяпане. Сапотеков відтіснили на південь міштеки, які також прийшли з півночі.

Тольтеки прославилися як майстерні майстри, творці календаря, а сучасні індіанці, якщо вірити деяким дослідникам.

На час появи в Мексиці іспанців володіння імператора ацтеків Монтесуми (Моктесуми) II простягалися на південь до Оахаки, на захід до Мічоакана і на схід до Мексиканської затоки. Лише мешканці сусідніх міст Тласкала та Тескоко та тараски на заході зуміли зберегти свою незалежність. Ацтеки звели в культ війну та практикували масові людські жертвопринесення. Культура ацтеків багато що запозичала з культур завойованих народів. Подальший розвиток ацтекської цивілізації було перервано іспанськими конкістадорами.

Майже 3000-річна цивілізація була зруйнована за два короткі роки конкістадорами, на чолі з Ернаном Кортесом, що висадилися 21 квітня 1519 року в районі сучасного Веракруса. Історичні джерела свідчать, що ацтеки спочатку прийняли прибульців добре, оскільки, за їхнім календарем, саме 1519 року зі сходу мав повернутися їхній бог Кетцалькоатль. Іспанці зустріли своїх перших союзників у містах ацтеками, що населялися. З майже 6000 місцевими новобранцями вони підійшли до столиці імперії ацтеків - Теночтітлана, до міста, яке було набагато більше, ніж будь-яке з міст Іспанії. Король Монтесума II запросив себе у палац посланців, але іспанці, що прийшли, негайно захопили його в полон. 13 серпня 1521 опір ацтеків було повністю придушено.

З 16 по 19 століття Мексиці існувала расова ізоляція. Протягом трьох століть, з 1521 по 1821 рік, Мексика залишалася колоніальним володінням Іспанії. Незважаючи на активну взаємодію місцевих та європейських традицій, у культурному відношенні мексиканське суспільство являло собою досить строкату картину. Колоніальна економіка була заснована на експлуатації індіанців, яких змушували працювати на відібраних у них землях та на рудниках. Іспанці впровадили у традиційне індіанське землеробство нові аграрні технології та нові сільськогосподарські культури, включаючи цитрусові, пшеницю, цукрову тростину та оливки, навчили індіанців тваринництву, розпочали систематичну розробку земних надр та створили нові центри гірничорудної справи – Гуанахуато, Сакатекас, Пачука.

Антиколоніальна війна в Мексиці, що розгорнулася після окупації Іспанії військами Наполеона, розвивалася під впливом Великої французької революції та Війни за незалежність США. 16 вересня 1810 року креол Мігель Ідальго та Костилья, священик із парафіяльної церкви, очолив повстання, яке охрестили "Гріто де Долорес" (Grito de Dolores - Крик Долореса). У 1821 році Іспанія погодилася надати Мексиці незалежність.

У грудні 1822 командувач гарнізоном Веракруса Антоніо Лопес де Санта-Ане підняв повстання і оголосив Мексику республікою. Він п'ять разів переобирався на президентській посаді. За своє правління забезпечив країні внутрішньополітичну стабільність та економічне піднесення. Однак зовнішня політика Санта-Ани привела країну до війни. У війні зі США Мексика втратила майже дві третини своєї території – нинішні північноамериканські штати Арізона, Каліфорнія, Колорадо, Невада, Нью-Мексико, Техас та Юта.

У 1861-1867 pp. було зроблено спробу інтервенції з боку Великобританії, Франції та Іспанії, що закінчилася, зрештою, їх поразкою. У 1910-1917 pp. відбулася буржуазно-демократична революція, що завершилася ухваленням нової конституції. На той час конституція Мексики вважалася однією з передових.

Внутрішньополітична обстановка у Мексиці у роки відрізнялася нестабільністю, яка посилювалася протиріччями зі США. Будь-яка зміна уряду супроводжувалася заколотами - у 1923-1924, 1927 та 1929.

У 1942 він підписав зі США низку угод і залагодив конфлікт, що виник у 1938 у зв'язку з націоналізацією нафтової промисловості. У відповідь США зобов'язалися надати фінансову допомогу у стабілізації курсу мексиканського песо, у будівництві доріг та індустріалізації країни.

У 1946-1952 Мексикою керував Мігель Алеман, перший після Мадеро громадянський президент. За нього посилився політичний вплив великого капіталу, були підписані угоди з церквою та з іноземними інвесторами, закріпилися дружні відносини зі США. Основні зусилля уряд Алемана направив виконання програм індустріалізації, промислового розвитку регіонів, іригації, впровадження сучасних аграрних технологій. То справді був період економічного зростання, грандіозних громадських проектів, широкомасштабного будівництва.

У 1964-1970, країна дотримувалася помірного курсу, лавіруючи між консервативною та реформістською тенденціями. У цей час швидкими темпами розвивалося виробництво з щорічним приростом валового національного продукту на 6,5%. У 1969 році в Мехіко були відкриті перші лінії метро. У серпні 1970 року Діас Ордас президент Мексики залагодив із президентом США Річардом Ніксоном усі прикордонні суперечки між двома країнами.

У 1973 р. було прийнято закон про суворий контроль над іноземними інвестиціями в Мексиці. Зміцнювалися зв'язки Мексики з іншими латиноамериканськими країнами, насамперед із Кубою, Перу та Чилі. У 1972 р. Мексика встановила дипломатичні відносини з Китаєм.

У листопаді 1993 р. Мексика та США підписали угоду про введення режиму вільної торгівлі (НАФТА).

Сьогодні країна проводить активну зовнішню політику, основним принципом якої є вирішення проблем відповідно до норм міжнародного права, включаючи повагу до принципу невтручання у внутрішні справи інших країн. В економічному плані Мексика - індустріально-аграрна країна, що є однією з найрозвиненіших країн Латинської Америки.

1.3 Соціально-економічні таультурніумови розвитку туризму в Мексиці

Сполучені штати Мексика – федеративна президентська республіка. Діє Конституція 1917 року з численними поправками (внесені у 1996 та 2002).

Столицею є Мехіко.

Адміністративний поділ: 31 штат та 1 Федеральний округ; Мехіко (Федеральний округ), штати: Агуаскальентес, Веракрус, Герреро, Гуанахуато, Дуранго, Ідальго, Кампече, Керетаро, КінтанаРоо, Ко ауїла, Колима, Мехіко, Мічоакан, Морелос, Наяріт, Нижня Каліфорнія, Нижня Каліно НуевоЛеон, Оахака, Пуебла, Сакатекас, Сан ЛуїсПотосі, Сіналоа, Сонора, Табаско, Тамауліпас, Тласкала, Халіско, Чіуауа, Чьяпас, Юкатан.

Найбільші міста: Мехіко, Гвадалахара, Монтеррей, Пуебла, Веракрус, Леон, Керетаро, Тампіко.

Населення Мексики становить понад 107 млн ​​жителів. Офіційна мова іспанська, серед місцевих мов поширена – майя, нахуатль, отобі. Сучасний етнічний склад Мексики представлений із трьох груп: європейців, місцевих індіанців та африканців. Білі становлять 30%, метиси 56%, індіанці 12% і 2% інші групи (азіати, мулати та негри). За культурними особливостями етнологи індіанців ділять на 62 етнічні групи, причому близько 30 їх мають свою мову. Найбільша за чисельністю група - науатль у Центральній Мексиці (близько 1,3 млн. чоловік), а також нащадки майя у Чьяпасі, Табаско та на півострові Юкатан (800 тис. осіб). Численні також сапотеки, міштеки, тараумара і отомі. Більшість населення сповідує християнство (католиками вважають себе 97 % населення). 3% мексиканців прихильники найрізноманітніших форм протестантизму. Є малі, але досить процвітаючі громади бехаїстів та юдаїстів.

Мексика, країна з давніми традиціями міського життя, у післявоєнні десятиліття досягла дуже високого ступеня урбанізації. Містяни становлять близько 72% населення країни. У світовому господарстві Мексика відома як один із найбільших виробників срібла, яке видобувається тут ще з доісторичних часів. За період з XVI до середини ХХ століття Мексика дала понад 1/3 всього світового видобутку цього металу. Мексика відома також виробництвом грубого волокна хенекену (з агав), кави, тростинного цукру, промислом креветок. З агави-магену виробляється і традиційний мексиканський напій - текіла. Важливу роль країні грає нафтовидобувна промисловість. Основним районом нафтовидобутку та нафтопереробки є узбережжя Мексиканської затоки (схід країни). Металургійні підприємства присвячені центральним і східним гірським районам. Рибальство та морський промисел найбільш активно розвинені на Тихоокеанському узбережжі. Тісні економічні зв'язки Мексики зі США вплинули формування транспортної мережі: більшість магістралей прокладено північно-південному напрямі.

Останні десятиліття в Мексиці активно розвивається промисловість туризму. Стародавні пам'ятки культури майя та ацтеків, чудові морські курорти та екзотичні ландшафти країни приваблюють сюди численних іноземних туристів (до 3 млн. на рік), які залишають тут 800-900 млн. доларів, що перевищує виторг від експорту багатьох видів продукції. Мексика перетворюється на одну з провідних туристичних країн світу.

Культурна спадщина країни

Справжніми пам'ятками давнини Мексиці є піраміди. Їх у країні багато, але доступні для огляду лише деякі. Багато пірамід поховані під культурним шаром і вкриті густою тропічною рослинністю, так що є просто зеленими пагорбами. Більшість пірамід - багатошарові споруди: найдавніша знаходиться всередині, а над нею існують кілька пізніших надбудов та облицювань.

Найбільш відомими і, ймовірно, найдавнішими, є піраміди Теотіуакана, неподалік Мехіко. Теотіуакан (у перекладі означає "місце, де люди спілкуються з богами") - найдавніший і загадковий з усіх відкритих міст докласичної Америки. За часів Стародавнього Риму він налічував 200 тис. жителів. До кінця першого тисячоліття нашої ери місто спорожніло, його храми та будинки були зруйновані. Збереглися дві найбільші піраміди - піраміда Сонця і піраміда Місяця, а також храм найпопулярнішого з мексиканських богів - Кетцалькоатля, який уособлював добрий і світлий початок. Причин загибелі стародавнього міста і того, хто і коли збудував його і зберіг найбільші піраміди, не знає ніхто.

Найбільша за обсягом піраміда з усіх відомих на землі знаходиться у місті Чолула, за 100 км від мексиканської столиці. Сьогодні ця піраміда є пагорбом, зарослим лісом, на вершині якого височіє католицький храм. Таким чином, іспанці позначили свою перевагу над давньою індіанською цивілізацією.

Численні храми-піраміди та священні колодязі, в які індіанці кидали золоті прикраси, існують і на рівнинах півострова Юкатан, де розвивалася цивілізація індіанців племені майя. Вони створили ієрогліфічну писемність, досягли великих успіхів у будівельному мистецтві, розвинули прикладну математику та астрономію. Занепад цієї цивілізації почався тисячу років тому, задовго до появи іспанців. Спорожніли храми, зарості колодязі - цивілізація зникла, але нащадки майя і сьогодні живуть на землі Юкатана, зберігаючи давні традиції та віру у своїх богів.

На Юкатані існують руїни кількох стародавніх міст-держав. Серед них відомі піраміди в Паленці та давня обсерваторія у Чичен-Іці.

Індійський елемент неминуче є і в сувенірах, які пропонують туристам. Це статуетки бога Тлалоки, виконані з каменю, вовняні накидки-пончо, плетені маски та кошики, кераміка, карбування по міді та вироби зі срібла, що повторюють стародавні зразки, і нарешті, головний сувенір - ритуальний ацтекський ніж, необхідна приналежність жертв з обсидіана та рукояткою у вигляді голови орла, прикрашеної різьбленням та самоцвітами.

Варто відзначити кухню Мексики. Мексиканська кухня славиться своїми кулінарними традиціями у всьому світі. Більшість страв гострі, але чудові на смак. Три типові страви національної кухні це тортильяс - кукурудзяні коржики, квасоля та гострий кетчуп.

Що ж до транспортної інфраструктури, можна сказати найбільш розвинений вид транспорту - автобусне сполучення. У Мексиці існує три категорії міжміського автобусного сполучення: люкс, перший клас і другий, причому іноді навіть станції для автобусів різних класів значно відрізняються один від одного. Внутрішній транспорт Мексики не відрізняється швидкістю, але положення поступово змінюється на краще. Зараз у багатьох великих містах є аеропорти, у деяких - навіть міжнародні, але всередині країни, як і раніше, більше використовується наземний транспорт. Головний аеропорт в Мексиці - аеропорт "Беніто Хуарес" в Мехіко (Aeropuerto Internacional de la Ciudad de México Benito Juбrez). Прямі рейси з Європи здійснюють літаки Aeromxico, AirFrance, BhitishAirways, Iberia, Lufthansa і Northwest/KLM, хоча деякі авіакомпанії все ще літають через США. Багато чартерних рейсів з Європи прибувають прямо на популярні пляжні курорти. Пасажирам, які роблять у Мехіко пересадку для польоту вглиб країни, потрібно самим забирати багаж перед посадкою на внутрішній рейс.

мексика туризм в'їзний

РОЗДІЛ2. Оцінка сучасного стану перспектив розвитку туризму у Мексиці

2.1 Аналізосновнихтуристичних центрав

Мексика є улюбленим місцем відпочинку для багатьох мандрівників з усього світу. Ця країна має неперевершений колорит, про що говорять її атрибути, відомі всім: сомбреро, корида, текіла, а також стародавні поселення майя та ацтеків. Відпочинок у цій країні відповідає всім визнаним світовим стандартам, а природа створила все необхідне, щоб зробити його неповторним та прекрасним. Золотисті піщані пляжі, зелена екзотична рослинність та море створюють ілюзію раю на землі. Розваг на курортах Мексики не порахувати: можна займатися дайвінгом і насолоджуватися красою дивовижних коралових рифів, стати учасників Карибського карнавалу, організувати пікнік або романтичну вечерю на безлюдному острові, відвідати місцеві ярмарки, зайнятися розгадкою таємниць стародавніх цивілків. .

У Мексиці представлені такі види туризму, як рекреаційний (пляжний), екологічний, екстремальний та культурно-пізнавальний.

Рекреаційний туризм.

Пляжі Мексики входять до числа найкращих пляжів світу, всі вони піщані, громадські, і зазвичай безкоштовні і перетворюють на мрію туриста.

Основні курорти: Канкун, Лос-Кабос, Косумель, Акапулько, Рів'єра-Майя, Пуерто-Вальярта, Півострів Юкатан.

Екстремальний туризм

Цей вид туризму представлений таких видах, як дайвінг, серфінг.

У Мексиці представлено кілька видів дайвінгу. Це і дайвінг-сафарі на Каліфорнійському півострові, протягом якого люди подорожують на кораблі і періодично занурюються, і дрифт-дайвінг у підводних течіях поблизу острова Косумель, а також дайвінг підводними печерами. Ще один центр – це острів Юкатан.

Серфінгом у Мексиці переважно займаються на Тихоокеанському узбережжі. Найвідоміші центри серфінгу - пляжі між Сан Хосе дель Кабо та Сан Лукасом Кабо, Мансанільо та Пуерто Ескондідо. столицею ж віндсерфінгістів вважається курорт Лос Барільєс.

Екологічний туризм

У Мексиці є понад 50 національних парків та заповідників. Серед яких всесвітньо відомі парки Босенчев та Кумбрес-де-Монтеррей з гірськими сосновими лісами, Ла-Молінче та Піко-де-Орісаба зі знаменитими вулканами, заповідник рідкісних птахів Селестум та ін.

У районі Канкуна знаходяться підводні національні парки Гаррафон, Контой, Шел-Ха та Чанканаб Лагун, а також крокодиловий парк Крокотаун - заповідна зона, де живуть та розмножуються юкатанські крокодили, рожеві фламінго та безліч інших видів тварин та птахів.

Шел-Ха (або Ксел-Ха, 122 км. від Канкуна) - національний парк, що є натуральним акваріумом, що виник природним чином в гірській печері, що харчується частково морською, частково прісною водою з підземних річок. Напрочуд чиста і прозора вода дозволяє розглянути екзотичних риб незвичайних забарвлень, а буйна рослинність вражає гамою відтінків.

Екопарк Шкарет (Ешкарет) розташований за 72 км. від Канкуна на березі затоки. Це чудово обладнаний центр відпочинку з великою кількістю тропічної фауни, пляжами, зоопарком, водними атракціонами, підземними річками, акваріумом, печерами, барами та ресторанами, невеликим музеєм та багатьом іншим. Одна з головних родзинок Шкарета – одна з найкращих у світі Павільйонів Метеликів.

А також біосферний заповідник "Сіань Каан" у перекладі з мови майя означає "Брама до небес". Він знаходиться на південь від міста Тулум менш ніж за дві години їзди від Канкуна.

Пізнавальний туризм

Мексика - це країна пізнавального та екскурсійного туризму. Спектр пропонованих екскурсій дуже широкий: від відвідування локальних пам'яток, музеїв, пірамід до відвідування цілих занедбаних міст майя, яких у Мексиці близько 2000. Найбільш популярні маршрути стосуються Мехіко, Акапулько та Канкун.

Центрами пізнавального туризму є піраміди Теотіуакана, піраміда в Чолулі, м. Гвадалахара, Паленке, Таско, Мехіко.

Наразі розглянемо основні туристичні центри Мексики. До основних центрів належать Мехіко, Канкун, Рів'єра Майя, Акапулько, Таско, Монте-Альбан та інші.

Мехіко – столиця країни – вважається культурною столицею всієї Латинської Америки. Мехіко-Сіті заснований в 1325 ще індіанцями-ацтеками. Це справжній "музей просто неба" - тут понад 1400 монументів та історичних реліквій, 10 археологічних зон як у самому місті, так і в околицях, 8 університетів, кілька академій, понад 80 музеїв, театрів, концертних залів та виставок, понад 2 тис. ресторанів, десятки парків та центрів відпочинку.

Центром міста є площа ель Сокало (Площа Конституції, друга за величиною у світі), оточена дивом збудованими спорудами ацтекського Теночтитлана (Темпло Майор) і будівлями колоніальної епохи, серед яких - найбільший у Латинській Америці кафедральний католицький собор Кафедра6 Метрополит .) та палац Кортеса.

Також цікава площа Трьох Культур у центрі Мехіко, де розташована унікальна археологічна зона з кам'яними основами стародавніх будівель ацтеків, над якими височить католицький собор, який, у свою чергу, є сусідами з сучасними житловими будинками, що оздоблюють площу.

Знаменитою пам'яткою колоніальної епохи є собор, збудований на честь святої покровительки Мексики – Святої Діви Гваделупської. Надзвичайно красиве свято з урочистим хресним ходом, яке влаштовується на її честь щорічно 12 грудня, збирає близько мільйона паломників з багатьох країн Нового Світу.

Відома пам'ятка Мексики є Національний палац, прикрашений знаменитими фресками Дієго Рівери, площа Гарібальді та найбільшу у світі арену для бою бугаїв. А також парк Аламеда і розташований поряд з ним Паласіо де Белла Арт (Палац Витончених Мистецтв), в якому зібрані найкращі твори мексиканської культури, або канали Сочімілко на околиці Мехіко, де досі люди живуть так само, як 500 років тому.

Вулиця Пасео-де-ла-Реформа (проспект Реформи) – це копія паризьких Єлисейських полів із колоритними будинками кінця XIX ст. та численними фонтанами.

У самому центрі розташувався пішохідний анклав та район нічного життя – Зона Роза.

Відпочити від міської метушні можна в парках Педрегаль, Аламеда, Боск-де-Чапультепек ("горб коників", найбільший парк Мехіко) з президентським палацом Кастільо-де-Чапультепек, де знаходиться найбільший у країні Національний Антропологічний музей (поблизу - зоопарк), або лісопарковій зоні Ла-Маркес на околиці міста.

Акапулько.

Місто-порт Акапулько - знаменита "нічна столиця Мексики", місто розваг, шоу, казино та ресторанів. Осередок туристичного життя Акапулько - лагуна Піє-де-ла-Куеста з відмінними пляжами та ресторанами на північній околиці міста.

Також цікаві іспанський форт Сан-Дієго (XVII-XVIII ст.) в історичному центрі міста, Муніципальна площа Сокало, де можна побачити найкрасивіший собор де-ла-Соледад, парк водних атракціонів, барвисте шоу "Фієста Мехікана", прогулянки на кораблях уздовж узбережжя з вечерею та шоу, знамениті нирці зі скелі в Ла-Кебраді (45 м.), дискотеки, ресторани та багато іншого. На берегах чудової природної бухти понад 20 муніципальних пляжів на будь-який смак. Найкращі місця для купання - пляжі Калети, Пі-де-ла-Куеста та Калетілья в районі Старого Акапулько, а також фешенебельний пляж Кондеза. Тут можна найняти катер для риболовлі або човен зі скляним дном і відправитися на острів-курорт Рокета, де розташований великий зоопарк, або до півострова Де-лас-Плайяс, до вівтаря Діви Гваделупе, що лежить на дні.

До десятки найкращих світових курортів входить Канкун, що розмістився на півострові Юкатан. Цей найбільший туристичний центр міжнародного класу колись був маленьким рибальським селом. Бурхливому розвитку туризму в Канкуні значною мірою сприяв ідеальний субтропічний клімат. Середньорічна температура тут перевищує 30 градусів. Верхня частина піщаної коси, на якій розташоване місто, примикає до затоки жінок, а нижня поєднується з відкритим морем. Туристична інфраструктура Канкуна продумана до дрібниць: фешенебельні готелі, багатокілометрові найчистіші піщані пляжі, заняття різноманітними видами спорту, ресторани, меню яких рясніють стравами мексиканської, східної та європейської кухні, ультрамодні нічні клуби. Крім того, у Канкуні можна придбати різноманітні товари, у тому числі світових брендів, за вельми прийнятними цінами.

У самому центрі країни в горах між Акапулько та Мехіко розташувався курорт Таско, визнаний всесвітньою спадщиною ЮНЕСКО. Це неперевершений центр туризму, а також столиця виробів із срібла. Чудова архітектура, властива іспанському бароко та вимощені каменем вулиці. Найбільш відомими визначними пам'ятками Таско є площа Сокало, музей «Дон Гільєрмо», Каса-Борда та церква Санта-Пріска. Привертають увагу туристів та численні кустарні майстерні. Недалеко від Таско знаходиться місто Куернавака, що є столицею штату Морелос. Основна пам'ятка Куернаваки – чудовий палац Е.Кортеса, територію якого зараз займає музей Кортеса.

Гвадалахара

Другим за величиною містом Мексики визнано Гвадалахару. Основні визначні пам'ятки цього місця: площа Маріачіс, кафедральний собор та його вежі-близнюки, інститут культури Кабаньяс, внутрішні стіни якого колись були прикрашені розписом Хосе Ороско. Багато традиційних мексиканських предметів і явищ зародилися саме в Гвадалахарі. Тут уперше зазвучала музика «маріачі», був показаний «Танець із капелюхами». У Гвадалахарі були пошиті перші сомбреро, і навіть знаменита текіла з'явилася саме у цьому чудовому місті.

Відомі тури та екскурсії в Мексиці

"П'ять цивілізацій". Цей туристичний маршрут насичений захоплюючими екскурсіями, пов'язаними з відвідинами древніх міст індіанців Мезоамерики, знайомством їх життям та культурою - архітектурою, храмами, пірамідами, релігійними обрядами. Знайомство з історією корінних народностей дозволить по-новому поглянути на індіанців - не як на дикунів, а як на високорозвинену цивілізацію, хоча їхня культура суттєво відрізнялася від європейської.

Екскурсійні програми: "Великі королівства Майя - загадки давньої цивілізації" (11 ночей). Маршрут: Теотіуакан – Мехіко – Куернавака – Таско – Чолула – Пуебла.

Тур Мексика (Мехіко - Акапулько) 8 днів / 7 ночей.

У вартість туру входить:

· Проживання в готелях 4 * за програмою;

· Переїзди в автобусі 1-го класу з кондиціонером та туалетом. Для невеликих груп, менше 15 осіб, подається мінівен з кондиціонером;

· російськомовний гід протягом усього маршруту;

· Сніданок в готелі (шведський стіл або американський сніданок);

· Вхідні квитки на всі визначні пам'ятки за програмою;

· трансферти аеропорт – готель у Мехіко (день прильоту) та готель – аеропорт у Акапулько (останній день перебування);

· Чайові покоївкам, носіям та офіціантам на сніданок;

· медичне страхування.

Існують тури різною тривалістю. Ціни варіюються від 325 доларів (2 ночі/3 дні) і вище в залежності від кількості ночей, курорту та категорії готелю. У цю суму зазвичай не входить вартість перельоту.

Серце Мексики (екскурсії Мексикою). Маршрут: Мехіко - Теотіуакан - Керетаро - Сан-Мігель-де-Альєнде - Гуанахуато - озеро Пацкуаро - Ікстапа. Вартість програм – від 938 доларів за 6 днів.

Додатково оплачується:

· Віза Мексики - 60 $;

· пакет страховок, включаючи страховку від невиїзду та медичну страховку;

· Авіапереліт Москва - Мехіко, Ікстапа - Москва від 1200 у.о.

· чайові для водія та гіда (загальноприйняті правила чайових у розмірі 10% від суми послуги та 1-2 долари співробітникам готелів).

2.2 Перспективи розвитку в'їзного туризму

Наявність цікавих туристичних об'єктів і чудової природи ще замало розвитку туризму. На конкурентну позицію країн впливає багато чинників, у тому числі наявність розвиненої інфраструктури готелів, транспорту, стабільність економічної та політичної ситуації та рівень злочинності. Також на розвиток туризму в країні впливає державне регулювання та ставлення уряду до туризму. Участь у міжнародних форумах та виставках

За підсумками світового економічного форуму в Давосі в одній із доповідей було визначено туристичну конкурентоспроможність країн за підсумками 2006 року. Фахівці туристичної галузі Мексики уважно проаналізували дані доповіді. Незважаючи на те, що Мексика посідає сьоме місце у списку зі 124 країн за наявністю об'єктів, включених до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, та 29 місце за природними ресурсами, за рівнем злочинності та насильства країна знаходиться на 116 місці, а за величиною аеропортових зборів – на 114-му.

При цьому загальний показник туристичної конкурентоспроможності Мексики помістив її на 49 місце. У розрахунках, пов'язаних із витратами на ведення бізнесу серед високої злочинності та насильства, максимальна позитивна оцінка дорівнює 7 балам. Наприклад, Ісландія, Фінляндія та Німеччина отримали 6,8, 6,7 та 6,6 балів відповідно. У Мексики цей показник дорівнює 2,4, як і в Анголи. Найгірша ситуація з криміналом іде тільки в Чаді і Тринідад і Тобаго - 2,3; Гондурасі та Ямайці – 2,1; Гватемалі – 2,0; Сальвадорі - 1,9; та Венесуелі - 1,8. Як наслідок, Мексика займає 104 місце за ступенем довіри громадян поліцейським силам країни. Щодо впливу тероризму на ведення бізнесу, Мексика знаходиться на 51 місці.

Як перевагу Мексики в доповіді було названо її «природну привабливість» у сукупності з якісною політикою щодо навколишнього середовища, низькі візові вимоги та незначні обмеження для іноземців, які бажають придбати власність у країні. Інфраструктура повітряного сполучення Мексики знаходиться на 32 місці, а інфраструктура туризму загалом – на 47-му. Наземний транспорт оцінено як нерозвинений із загальним 62-м місцем.

Відпочинок у Мексиці з кожним роком стає популярнішим серед російських туристів. Тут варто відзначити активну роботу посольства щодо полегшення візових формальностей. Так, якщо ще 3 роки тому отримання туристичної візи до Мексики було складним та довгим заходом, то тепер термін її оформлення становить лише 48 годин за мінімального набору документів. При цьому термін дії візи становить цілих 10 років.

На даний момент, на думку туристичної влади країни, Мексика вже випередила свого головного конкурента в Карибському регіоні - Кубу. Тим не менш, збільшення турпотоку туристична влада Мексики буде у тісному контакті з російськими туроператорами. Зі свого боку оператори, що працюють на напрямі, вдові збільшують у майбутньому сезоні перевезення до мексиканського курорту Канкун, розраховуючи на високе завантаження літаків.

Не залишається осторонь і міністерство з туризму Мексики, де під сезон для російських туристів було розроблено 10 нових екскурсійних програм, які, як вважають у мексиканському турофісі, справлять стимулюючий ефект на турпотік.

Президент Мексики Феліпе Кальдерон підписав указ, згідно з яким 2011 рік у республіці оголошено Роком туризму. До 2020 року країна має намір увійти до п'ятірки світових лідерів з прийому мандрівників, запланувавши щорічний турпотік у 55 мільйонів людей.

У 2010 році кількість туристів у Мексиці перевищила 22,6 мільйона осіб, це на 10% більше за показники за 2009 рік. Туристичний бізнес країни заробив 12 мільярдів доларів. Безпосередньо чи опосередковано у туристичній сфері працюють близько 6 мільйонів мексиканців.

Про це заявив президент країни, виступаючи на Національному конвенті Конфедерації торгових палат, послуг та туризму. За його словами, федеральний уряд також приєднується до Національного пакту розвитку та просування туризму.

Конфедерація торгових палат, послуг та туризму є найбільшим об'єднанням представників мексиканського бізнесу, куди входять понад 650 тисяч підприємств та фірм, що дають 65% обсягу ВВП Мексики. З її ініціативи наприкінці минулого року було підписано Національний пакт. «Ми розглядаємо розвиток туризму в Мексиці як стратегічний напрямок розвитку країни на найближчу і довгострокову перспективу», - заявив Кальдерон.

Доходи від туристичного бізнесу є третім джерелом надходження валюти до бюджету країни після продажу нафти та переказів мексиканських мігрантів з-за кордону.

Нагадаємо, що зовсім недавно, 2009 року, обсяг туристичного ринку Мексики скоротився на 11,29%; бюджет недорахувався тоді $2 мільярди. Подібного спаду в країні не було вже 27 років. Наступні успіхи Мексики пояснюються правильно обраною стратегією розвитку та підтримки туризму.

Таким чином, розвиток туризму в Мексиці досить швидко розвивається, цьому сприяє і історико-культурна складова, природні особливості регіону, політика держави щодо просування національного турпродукту.

Висновок

Розглянувши туристичний потенціал Мексики можна сказати, що завдяки культурній та історичній спадщині, географічному положенню та кліматичним умовам у Мексиці розвиваються культурно-пізнавальний туризм, екологічний та рекреаційний туризм.

Бюджетні надходження Мексики від туризму з кожним роком зростають. Реалізуються державні програми з розвитку туристичної промисловості в Мексиці.

В цілому туризм Мексики розвивається швидкими темпами завдяки добре розвиненій інфраструктурі, природним та кліматичним ресурсам, культурі. Кожен район країни своєю мірою сприятливий у розвиток туризму.

У результаті можна сказати, що Мексика має перспективи та ресурси у розвиток таких видів туризму, як пізнавальний, рекреаційний, спортивний, екологічний, екстремальний.

Список літератури

Колективні монографії, навчальні посібники

1. Бутов В.І. Економічна та соціальна географія зарубіжного світу та РФ: Навчально-справ. посібник/В.І. Бутів. – М.: ІКЦ, «Березень», 2006. – 208с.

2. Воскресенський В.Ю. Міжнародний туризм: Навч. сел. / В.Ю. Воскресенський. - М.: ЮНІТІ-ДАНА, 2008. - 463с.

3. Косолапов А.Б. Теорія та практика екологічного
туризму: навч. допомога. / А.Б. Косолапів. – М.: Аспект Прес, 2005. – 240с.

4. Кусков А.С. Курортологія та оздоровчий туризм. / А.С. Кусков. - Ростов н/Д: Фенікс. 2005. – 286 с.

5. Макеаковський В.П. Географічна картина світу: навч. посібник: у 2 кн. / В.П. Макеаківський. - М: Дрофа, 2003. - Кн. I. -467C.

6. Мироненко Н.С. Країнознавство: Теорія та методи: Уч. посібник для вузів / Н. С. Мироненко - М.: Аспект Прес, 2001. -268с.

7. Романов А.А. Географія туризму: Навчальний посібник - М.: Радянський спорт, 2002.

8. Самойленко А.А. Географія туризму: Навчальний посібник – Ростов м/д «Фенікс», 2006.

9. Холловей Дж. Крістофер. Туристичний бізнес. / Дж. Крістофер Холловей, Нейл Тейлор. – К.: Знання, 2007. – 673с.

10. Ушаков Д. С. Країнознавство: навчальний посібник. / Д. С. Ушаков. – М.: ІКЦ, «Березень», 2007 – 256с.

Статті з Інтернет-джерел

1. Мексика планує вийти у світові лідери за допомогою Року туризму. Загальний доступ// http://traveldaily.ru.

2. Популярність Мексиканського курорту набирає обертів. Загальний доступ// http://www.reklamniki.info/.

3. Подорож Мексикою. Загальний доступ// http://meksikatour.ru/.

Розміщено на Allbest.ru

...

Подібні документи

    Соціально-економічні умови розвитку. Ландшафти, кліматичні ресурси та біокліматичні характеристики Алтайського краю. Гідромінеральні, історико-культурні та етнографічні ресурси. Курорти, види та перспективи розвитку туризму.

    курсова робота , доданий 19.01.2011

    Природні, історико-культурні, соціально-економічні чинники розвитку у Американському регіоні. Аналіз динаміки міжнародних туристичних прибутків. Оцінка рівня доходів міжнародного туризму. Прогноз розвитку міжнародного туризму у регіоні.

    курсова робота , доданий 26.08.2015

    Географічні передумови розвитку туризму США, кліматичні особливості держави й природно-рекреаційні ресурси. Структура та статистичні показники туристських потоків США, сутність SWOT-аналізу, райони та центри розвитку в'їзного туризму.

    контрольна робота , доданий 03.08.2010

    Основні фактори розвитку туризму в Республіці Алтай та Алтайському краї. Природні туристичні ресурси. Культурно-історичні туристські ресурси. Соціально-економічні чинники розвитку. Історія та сучасність спортивного освоєння вершин Алтаю.

    дипломна робота , доданий 17.01.2015

    Туристичні ресурси Чуйської області: фізико-географічне опис регіону, природні та культурно-історичні ресурси. Аналіз туристичної інфраструктури області, економічне обґрунтування. Проблеми та перспективи туризму у досліджуваному регіоні.

    дипломна робота , доданий 22.09.2013

    Природні, культурно-історичні та соціально-економічні фактори впливу на розвиток туризму у Новій Зеландії. Територіальні особливості та основні види послуг у промисловості відпочинку. Туристичні центри та міжнародні готельні мережі держави.

    дипломна робота , доданий 09.11.2010

    Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туризму в Китаї. Рельєф та клімат як туристичний ресурс. Біологічні та економічні ресурси Китаю. Населені пункти як осередок ресурсів культурно-історичного типу. Національні звичаї та звичаї.

    курсова робота , доданий 13.08.2009

    Туризм як суспільне явище та об'єкт дослідження. Види сучасного туризму. Географія міжнародного туризму. Туристичні ринки. Промисловість туризму. Екскурсійні послуги, туристичні маршрути. Транспортне забезпечення. туристичні ресурси світу.

    курс лекцій, доданий 22.02.2009

    Соціально-економічні умови розвитку регіону. Географічне розташування республіки Тива. Галузі господарства, транспортного забезпечення. Природні рекреаційні ресурси. Рельєф, ґрунтово-рослинний покрив, клімат. Оцінка сучасного стану туризму.

    контрольна робота , доданий 01.04.2013

    Особливість організації виїзного туризму до Польщі, її природні ресурси, культурний та історичний потенціал. Основні види туризму та статистичні дані про відвідуваність туристичних центрів. Характерні риси та особливості туроперейтингу у Польщі.

Мексика розташована на півдні Північної Америки і займає більшу частину Середньої Америки. На півночі Мексика межує зі США (а саме зі штатами Каліфорнія, Арізона, Нью-Мексико та Техас), довжина кордону 3141 км. На схід від міста Сьюдад-Хуарес до Мексиканської затоки кордон проходить звивистою річкою Ріо-Гранде. Декілька природних і рукотворних позначок визначають кордон із США на захід від Сьюдад-Хуарес до Тихого океану.

З заходу та півдня Мексику омиває Тихий океан, а зі сходу – Мексиканська затока та Карибське море. На південному сході Мексика межує із Гватемалою (871 км) та Белізом (251 км). Мексика є північною частиною Латинської Америки та найгустонаселенішою іспаномовною країною.

Практично вся територія Мексики знаходиться на Північноамериканській плиті, тільки Нижня Каліфорнія знаходиться на Тихоокеанській плиті та Плиті Кокос. З точки зору фізичної географії, територія на схід перешийка Теуантепек, яка становить 12,1% території країни і складається з п'яти мексиканських штатів Кампече, Чьяпас, Табаско, Кінтана-Роо, та Юкатан розташована в Центральній Америці. З погляду геологічної будови Транс-мексиканський вулканічний пояс відокремлює північний регіон країни. Геополітично Мексика вважається північноамериканською країною.

Загальна площа Мексики складає 1972550 кв. км, зокрема близько 6 тис. кв. км островів у Тихому океані (включаючи острів Гуадалупе та архіпелаг Ревілья-Хіхедо), Каліфорнійській та Мексиканській затоках та Карибському морі. За площею території Мексика посідає 14 місце у світі.

Довжина берегової лінії Мексики становить 9330 км – 7338 км з тихоокеанської сторони та 2805 км з атлантичної. Виняткова економічна зона Мексики, яка тягнеться на 370 км від обох узбереж, займає площу 2,7 млн ​​кв. км. Ширина мексиканської суші зменшується при русі на південь від кордону зі США, а потім згинається на північ у вигляді 500-кілометрового півострова Юкатан, так що столиця штату Юкатан місто Меріда виявляється на північ від Мехіко або Гвадалахара.

Рельєф Мексики

Вулкан Істаксіуатль, розташований поруч з Мехіко. Зі сходу на захід у центрі країни проходить Транс-мексиканський вулканічний пояс, також відомий як Поперечна Вулканічна Сьєрра та Сьєрра Невада. На ньому знаходяться найвищі гори Мексики: пік Орісаба (5700 м), Попокатепетль (5462 м), Істаксіуатль (5286 м) та Невадо-де-Толука (4577 м).

Мексиканське нагір'я розташовується між хребтами Західна та Східна Сьєрра-Мадре, тягнучись від кордону зі США на півночі до Поперечної Вулканічної Сьєрри на півдні. Низький хребет поділяє нагір'я на дві частини – Північну та Центральну Месу. На території Північної Меси розташовуються штати Сакатекас та Сан-Луїс-Потосі, середня висота цієї частини нагір'я складає 1100 м. Плато Північної Меси перетнуте вузькими окремими хребтами та пониженнями, найбільше з яких – Больсон Мапімі. Висота Центральної Меси становить 2000 м-код, на її території розташовані численні долини, сформовані стародавніми озерами. У долинах Центральної Меси розташовані найбільші міста Мексики – Мехіко та Гвадалахара.

Статистичні показники Мексики
(станом на 2012 рік)

Хребти півострова Нижня Каліфорнія тягнуться вздовж узбережжя до південного закінчення півострова на відстань 1430 км. Висота гір – від 2200 м на півночі до 250 м на півдні, поряд з містом Ла-Пас.

Декілька великих гірських хребтів розташовані в південній та південно-східній частині країни. Сьєрра-Мадре Південна тягнеться 1200 км вздовж південного берега Мексики від південно-західної частини Транс-вулканічного пояса до практично плоского перешийка Теуантепек. Середня висота гір цього хребта - 2000 м. На південь від перешийка починається хребет Сьєрра-Мадре-де-Чьяпас, що тягнеться 280 км. вздовж берега Тихого океану від кордону штатів Оахака та Чьяпас до кордону з Гватемалою. Середня висота хребта становить 1500 м, максимальна – 4000 м (вулкан Такума)

Геологічна будова та сейсмічна активність Мексики

Мексика майже повністю розташована на Північноамериканській плиті. Територія Мексики знаходиться на трьох великих літосферних плитах і є одним із найбільш сейсмічно активних районів на планеті. Рухи плит призводять до землетрусів та вивержень вулканів.

Північноамериканська плита, на якій розташована більша частина Мексики, рухається західному напрямку. Дно Тихого океану на південь від Мексики лежить на плиті Кокос і прямує на північ. При зіткненні важке океанічне дно опускається під легші гранітні породи суші, утворюючи глибокий Центрально-Американський жолоб, розташований уздовж південного берега Мексики. Північноамериканська плита сповільнюється і змінюється, утворюючи гірські хребти південної частини Мексики. Субдукція плити Кокос викликає часті землетруси на півдні Мексики. Опускаючись, порода океанічного дна плавиться і потім виштовхується через розлами плити, утворюючи вулкани Транс-мексиканського вулканічного пояса у центральній Мексиці.

Узбережжя Каліфорнійської затоки, у тому числі півострів Нижня Каліфорнія, рухаються у північно-західному напрямку на Тихоокеанській плиті. Рухаючись вздовж один одного, Тихоокеанська та Північно-Американська плити формують трансформний розлом, який є південним продовженням розлому Каліфорнії Сан-Андреас. Безперервне рух уздовж цього розлому сформувало Каліфорнійську затоку, відокремивши Нижню Каліфорнію від основної частини материка, і є джерелом землетрусів у західній частині Мексики.

В історії Мексики було безліч руйнівних землетрусів та вивержень вулканів. У вересні 1985 року землетрус силою 8,1 бала за шкалою Ріхтера, епіцентр якого знаходився в зоні субдукції поряд з Акапулько, забрало життя понад 4 тис. осіб у місті Мехіко, яке розташоване на відстані більш ніж 300 км. Вулкан Колима на південь від Гвадалахари є найактивнішим вулканом Мексики, його останнє виверження у 2005 році змусило проводити евакуацію мешканців навколишніх сіл. Вулкан Парікутін у північно-західній частині країни з'явився в 1943 році, утворившись на кукурудзяному полі, і за 10 років виріс на висоту 2700 м. викидають клуби диму, нагадуючи мешканцям Мехіко про можливі виверження. Попокатепетль відновлював активність у 1995 та 1996 роках, змушуючи жителів евакуюватися, а сейсмологів та уряд замислюватись про можливі наслідки великомасштабного виверження.

Гідрографія Мексики

Річкові басейни в Мексиці: синім кольором позначений басейн Тихого океану, коричневим – Мексиканської затоки, а жовтим – Карибського моря. Сірим кольором відзначені внутрішні (безстічні) басейни.

На території Мексики протікає близько 150 річок, 2/3 яких впадають у Тихий океан, інші - в Мексиканську затоку і Карибське море. Незважаючи на очевидний достаток водних ресурсів, розподіл їх країною дуже нерівномірно. П'ять річок - Усумасинта, Гріхальва, Папалоапан, Коацакоалькос і Пануко - становлять 52% середньорічного обсягу поверхневих вод, причому чотири з них (за винятком Пануко) впадають у Мексиканську затоку і розташовані в південно-східній Мексиці (15% країни та 12%). ). Північна та центральна частини країни (47 % території та майже 60 % населення Мексики) мають доступ до менш ніж 10 % водних ресурсів.

На території басейну річки Бальсас, що знаходиться на півдні країни, проживає близько 10% населення Мексики. Найбільше в Мексиці прісноводне озеро - Чапала, розташоване за 45 км на південний схід від Гвадалахари. Раніше озеро Тескоко мало велику площу, але було осушене у 1967 році через постійні повені.

На півострові Юкатан розташована велика кількість так званих сенотів - природних колодязів, що утворилися при розмиванні вапнякової кори дощовою водою, яка потім зливається з підземними річками.

Клімат Мексики

Тропік Раку поділяє Мексику на зони з тропічним та помірним кліматом. Температури в областях на північ від 24 паралелі в зимовий період нижче (середньорічні температури становлять від 20 ° C до 24 ° C), в той час як в областях на південь температура відносно постійна і залежить в основному від висоти - на висоті від 1000 м ( південні частини обох прибережних рівнин та півострів Юкатан) середня температура знаходиться в межах від 24 °C та 28 °C.

На висотах від 1000 до 2000 м-коду середня температура лежить в межах від 16 °C до 20 °C. Понад 2 тис. метрів температура знижується до діапазону 8 °C - 12 °C. У Мехіко, розташованому на висоті 2300 м, середня температура дорівнює 15 °C. Опади на території Мексики сильно залежать від пори року та району. Області із сухим кліматом: Нижня Каліфорнія, північно-західний штат Сонора, північне та частина південного нагір'я. Рівень опадів у цих регіонах становить 300-600 мм/рік та менше. У більшості населених областей південної частини нагір'я, у тому числі в Мехіко та Гвадалахарі, середньорічний рівень опадів дорівнює 600-1000 мм/рік.

Низькі прибережні райони з боку Мексиканської затоки одержують понад 1000 мм опадів на рік. У найбільш вологому регіоні – південно-східній частині штату Табаско – випадає близько 2000 мм опадів на рік. На півночі плато та в горах Східної та Західної Сьєрра-Мадре іноді йде сильний сніг.

Мексика розташована в поясі ураганів, і всі прибережні райони схильні до їхнього впливу в період з червня по листопад. З тихоокеанської сторони урагани виникають не так часто і не дуже сильні. Декілька ураганів на рік проходять східним берегом Мексики, приносячи з собою сильні вітри, дощі та руйнування. Ураган Гілберт у вересні 1988 року пройшов прямо над містом Канкун, зруйнувавши безліч готелів, після чого дістався північно-східного узбережжя і викликав повені в місті Монтеррей, які спричинили людські жертви.

Ґрунти, рослинність та тваринний світ Мексики

На півночі та північному заході Мексики розташовані пустелі (Чіуауа, Сонора) з примітивними сероземами. Більш вологі місця мають сіро-коричневі ґрунти, придатні для зрошуваного землеробства. Виростають: креозотовий кущ, різні акації та мімозові, кілька сотень видів кактусів, 140 видів агав, а також юкки, седуми, дазиліріон та інші сукуленти. Характерна форма рослинності – чапараль.

Більш вологі південні райони Центральної Меси мають родючі червоно-бурі, коричнево-червоні та червонувато-чорні ґрунти, на яких вирощують традиційні споживчі культури: бобові, кукурудзу, томати, а також кунжут, арахіс та інші. Раніше в цьому районі переважали хвойно-жорсткі ліси. В даний час грунт Центральної Меси піддається інтенсивній ерозії, яка загрожує до 90% сільськогосподарських земель країни в цілому.

На гірських хребтах навколо плоскогір'я ростуть змішані та хвойні ліси субтропічного типу. До висоти 1200-1400 м-коду виростають низькорослі дубові ліси переважно з вічнозелених видів, вище 1700 м-код домінують різні види сосен. У хвойних лісах на висотах до 4 000 м ростуть ялиці, кипарис, а також відома довгохвойна сосна Монтесуми. У гірських лісах трапляються чорний ведмідь, рись та інші звірі. Вище лісів на конусах вулканів цвітуть альпійські луки.

Найкраще в Мексиці збереглися ліси в гірських масивах і на рівнинах Юкатана на схід від Теуантепекського перешийка незважаючи на вирубку найбільш цінних порід, ще підсечно-вогневе землеробство, що практикується, і збільшення площ плантацій. Ці ліси становлять 15 % території всіх лісів країни (до приходу іспанців під ними було близько 70 %).

У південних лісах та рідкісних лісах живуть переважно неотропічні тварини. Зустрічаються мавпи, ягуари, тапір, мурахоїд, сумчастий опосум, з півночі приходять єноти та дикобрази. Світ птахів особливо багатий: колібрі, строкаті папуги, тукани, парасольковий птах, грифи та багато інших. Також багато плазунів - ігуани, черепахи та змії.

Джерело - http://ua.wikipedia.org/

Мене завжди приваблювала Мексика, і, сподіваюся, я колись побачу цю країну на власні очі. А поки що мені залишається читати і дивитися передачі про неї, тому особливості цієї стани я знаю непогано. Сьогодні я розповім про природні багатства Мексики.

Корисні копалини Мексики

Велика кількість підземних багатств у цій країні обумовлена ​​геологічними факторами. Насамперед, це вулкани, причому деякі досі виявляють активність. Як відомо, більшість рідкісних копалин має саме вулканічну природу, тому місця виливу магми стають багатими родовищами. Вулканізм є проявом активних геологічних процесів, що призводить до утворення геологічних структур різного характеру, які містять цінні елементи. Мексика багата такими геологічними одиницями, як:

  • складчастості;
  • блоки;
  • прогини.

Найбільші - області складчастості, складені вулканічними породами. Вони багаті на срібло і золото, цинк, свинець, мідь та інші елементи. Загалом Мексику можна назвати країною, яка має запаси майже всіх копалин. Особливо зазначу великий нафтогазоносний басейн Мексиканської затоки.


Мексика: природні ресурси країни

Головна проблема – мізерні водні ресурси, проте підземні води у багато разів перевищують обсяг поверхневих. Власне, за рахунок цього вдається хоч якось стабілізувати водопостачання. Проблеми з водою стали перешкодою для розорювання нових земель, тому більшість центру і півдня залишаються недоторканими.

Лісові масиви покривають до п'ятої частини території Мексики, проте зосереджені у тій частині країни, що у тропіках. Деревина експортується до інших країн і використовується на внутрішньому ринку, проте головне багатство тутешніх лісів – сік чикле – основний компонент жувальної гумки. Понад 85% цієї сировини виробляється саме в Мексиці.


Відзначу величезний енергетичний потенціал Мексики щодо альтернативного енергозабезпечення. Сьогодні запроваджуються проекти, які допоможуть його реалізувати у найближчому майбутньому.



Останні матеріали розділу:

Раннє Нове Час.  Новий час
Раннє Нове Час. Новий час

Розділ ІІІ. РАННІЙ НОВИЙ ЧАС Західна Європа в XVI столітті У XVI столітті в Європі відбулися найбільші зміни. Головна серед них...

Раннє Нове Час — загальна характеристика епохи
Раннє Нове Час — загальна характеристика епохи

ГОЛОВНА РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: академік О.О. ЧУБАР'ЯН (головний редактор) член-кореспондент РАН В.І. ВАСИЛЬЄВ (заступник головного редактора)...

Економічний розвиток країн Європи у ранній новий час
Економічний розвиток країн Європи у ранній новий час

Пізнє середньовіччя у Європі - це період XVI-першої половини XVII ст. Сьогодні цей період називають раннім новим часом і виділяють у...